- роздоїти
- —————————————————————————————роздої́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
роздоїня — ня, с. Рс. Роздоєння. Довший час роздоювати корів … Словник лемківскої говірки
роздоєний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
роздоєння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
роздоїтися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
роздоєний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до роздоїти. || роздо/єно, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
роздоєність — ності, ж. Стан за знач. роздоєний … Український тлумачний словник
роздоєння — я, с. Дія за знач. роздоїти … Український тлумачний словник
роздоїти — див. роздоювати … Український тлумачний словник
роздоїтися — див. роздоюватися … Український тлумачний словник
роздолля — [роздо/л :а] л :а … Орфоепічний словник української мови